Ситуація на словацькому ринку праці наразі розвивається в інтересах осіб, які шукають роботу. Високі темпи економічного зростання, розширення фірм та прихід іноземних інвесторів значно підвищує попит на робочу силу; як у секторі промисловості (зростання приблизно на 30%), так і в секторі послуг (близько 40 відсотків). У 2015 році за даними Комітету статистики у Словаччині з’явилося майже 70 000 робочих місць – з них 22 000 у промисловості (з них – 15 000 на виробництві) та більше 20 000 нових місць з’явилося у сфері послуг.
Найбільший веб-портал з пошуку роботи Profesia.sk протягом перших шести місяців 2016 року опублікував більше 120 000 вакансій, а Управління праці, соціальних справ, сім’ї СР (надалі лише „УПССС“) опублікувало оголошення більше, ніж 43 000 робочих місць. Безробіття, яке у 2015 році в середньому становило 11,5%, зменшилося до 10% та наразі коливається до близько 9,5%. Не зважаючи на це бюро праці по всій Словаччині реєструють більше 270 000 безробітних, компанії говорять про брак робочої сили (у 2015 році найбільше серед водійських професій, на місце оператора вилочних навантажувачів, зварювальника металевих конструкцій або монтажника). Причиною виникнення такої парадоксальної ситуації є передусім структурне безробіття, як результат нерівномірного географічного розподілу промислових парків і потенційних роботодавців, та водночас низької трудової мобільності населення.
Результатом нерівномірного розподілу робочих вакансій є й регіональне безробіття, яке у 2015 році на Сході Словаччини (Пряшівський край 16,6%) досягло майже потрійного значення у порівнянні з Братиславою (6%). Основними причинами цього явища є комбінація низького створення робочих місць у центральній та східній частині країни та згадуваний брак мобільності.
Бар’єром на шляху до отримання людського капіталу є також незадовільні результати в галузі освіти та невідповідний стан соціально-економічного підґрунтя для певних соціальних груп. Оціночний показник зайнятості ромів у 2014 році складав приблизно 16%, в той час як безробіття досягло 73%, а довгострокове безробіття – 37%. Низька зайнятість ромів викликана насамперед низьким рівнем освіти (у більшості ромів є лише базова освіта), низьким рівнем навичок, але й загальною відсутністю інтересу до роботи.
Наступною причиною браку потрібної кількості робочої сили є високе зацікавлення компаній кваліфікованими працівниками з професійним досвідом та чудовим рівнем знання мови, але майже 25% кандидатів у бюро праці є особи із базовою освітою.
У 2015 році кількість випускників вищих навчальних закладів становила 5,8% від загальної кількості безробітних. За даними аналізу Інституту фінансової політики Міністерства фінансів СР серед осіб з вищою освітою роботу відповідну рівню своєї освіти можуть знайти передусім випускники ветеринарної медицини, медицини, права та інформаційних технологій (більше 90%). Навпаки ж випускники соціальної роботи, сільськогосподарських та екологічних напрямків та випускники фізичних і природничих галузей отримують гірші можливості працевлаштування (менше 60% людей працює на висококваліфікованих посадах).
На основі оцінювання інтересів працедавців згідно з веб-порталом Profesia.sk найбільш затребуваними є випускники напрямків інформатики, машинобудування та економіки. Навпаки менший інтерес у роботодавців є щодо випускників напрямків педагогіки, теології та спорту. Найвищі позиції у списку посіли випускники Економічного університету, Словацького технічного університету у Братиславі та Технічного університету в Кошиці. Серед факультетів список інтересів очолює факультет інформатики та інформаційних технологій СТУ в Братиславі, другим є факультет електротехніки та інформатики у ТУК, а третім є такий самий факультет у Словацькому технічному університеті.
У рамках робочих вакансій хороші можливості працевлаштування пропонує згадуваний сектор послуг, а саме так звані центри сервісного обслуговування. Мова йде про місцеві філії великих закордонних фірм, які працюють у галузі ІТ, технічної підтримки, фінансів та бухгалтерського обліку (наприклад, IBM, Dell або AT&T). Близько дві третини центрів знаходяться у Братиславі, далі у Кошиці, але й у містах Нітра, Жиліна, Банська Бистриця.
Перевагою центрів сервісного обслуговування є передусім те, що вони надають робочі місця людям з вищою освітою та знанням мов, які через низькі можливості працевлаштування у Словаччині часто виїжджають за кордон та спричиняють «відтік мізків». Тобто дуже важливим для майбутніх кандидатів є хороший рівень знання мов – активне володіння англійською є необхідною умовою, а також працедавці віддають перевагу володінню й іншими іноземними мовами, наприклад, німецькою чи польською.
За даними Форуму центрів із надання підприємницьких послуг у Словаччині 26 таких центрів працевлаштовує більше 30 000 осіб із середнім віком 32 роки та зарплатнею приблизно 1600 євро. 78 % з них мають вищу освіту, більшість працівників – чоловіки (53%), а 12% складають іноземці.
Наступними галузями, які сьогодні створюють велику кількість робочих місць є, наприклад, людські ресурси, HR та recruitment (Братиславський край), управління якості та машинобудування (Трнавський, Тренчіанський та Жилінський краї), адміністрування та різні спеціалізовані технічні вакансії (Нітріанський край), а у Кошицькому та Пряшівському краях зросло зацікавлення щодо кандидатів на роботу з вищою освітою у галузі інформатики або управління якості.
Важливим фактором на ринку праці є також й винагорода за виконувану роботу, яка видається у вигляді щомісячної зарплатні. У 2017 році мінімальна заробітна плата у Словаччині становить 435 євро. Наведена сума представляє мінімальну валову зарплатню, а це означає, що з неї вираховуються податки та страхування, після вирахування податків розмір чистої мінімальної зарплатні становить близько 374 євро. За кожну відпрацьовану годину у 2017 році працівник повинен отримувати мінімальну заробітну плату за годину у розмірі 2,50 євро. У 2015 році середньостатистична погодинна заробітна плата у Словаччині становила 7,1 євро, а середньомісячна зарплатня – 889 євро.
Описані проблеми та можливості ринку праці оцінюють окремо держава та роботодавці. У випадку недостатньої кількості працівників вони звертаються до працівників за кордоном. Передусім є попит на працівників з Чеської Республіки, Угорщини та Польщі, але й з Хорватії, Румунії, Сербії чи України. За статистикою Управління праці, соціальних справ та сім’ї найбільше іноземців, що працюють у Словаччині є з Румунії (6279), далі йдуть Чехія (3300), Польща (3062), Угорщина (2957), Сербія (2147) та Україна (1575).
Пріоритетною метою уряду Словацької Республіки у сфері зайнятості є шляхом підтримки економічного зростання створити додаткових 100 000 робочих місць, беручи до уваги, зокрема, вирішення питання довгострокового безробіття чи безробіття серед молоді. Засобами для відновлення ринку праці є так звані Активні заходи на ринку праці, які включають в себе проекти на підтримку зайнятості або збереження робочого місця. Завданням таких заходів є передусім полегшити та пришвидшити перехід безробітних громадян до трудових відносин. Крім того активні заходи на ринку праці також сприяють розвитку бізнесу шляхом створення нових робочих місць та збереження існуючих робочих місць. Ці заходи реалізуються у формі різні внесків та проектів на національному та регіональному рівнях.
До інших форм підтримки зайнятості належать різні ярмарки вакансій, спеціальні регіональні набори, підтримка студентських проектів та стажувань, а також безперервні форми співпраці із навчальними закладами у формі подвійної освіти.
Додати коментар