Митна система

Після вступу у Європейський Союз митна справа у Словацькій Республіці повинна пристосовуватися до постійно мінливих економічних і соціальних умов. Митні питання у рамках ЄС, тобто й у СР, проходять через визначні зміни, коли від традиційного спрямування на фіскальну сферу увага поступово зосереджується на сфері безпеки та захисту громадян.

Протягом останніх років словацькі митні органи насамперед під впливом збільшення вимог до ефективного виконання завдань у сфері митного нагляду та санкцій нелегальних дій у сфері митної справи. Продовжуються також зусилля щодо формування більш ефективної організації управління акцизами. Митні служби стали ексклюзивним розпорядником акцизів (акцизний збір на мінеральне масло, на алкогольні напої, акциз на тютюнові вироби і акциз на електроенергію, вугілля і природний газ)  після вступу СР до ЄС, тобто з 1 травня 2004 року, до того дня вони були лише  розпорядниками податку на мінеральне масло. Митні служби також  є розпорядником акцизів на додану вартість при імпорті товарів, яким є в’їзд товарів з території третіх країн на територію ЄС.

Митна секція Фінансового управління СР виконує велику кількість завдань, пов’язаних з тим, що Словаччина є частиною єдиної митної території ЄС та із фактом, що державний кордон між СР та Україною є зовнішнім кордоном ЄС з п’ятьма митними пунктами пропуску. У галузі митної справи митні органи здійснюють, зокрема, такі функції:

• забезпечення економічних інтересів Словаччини та інтересів ЄС ,
• фіскальна діяльність у формі наповнення розподілу доходу і захисту видаткової частини державного бюджету та бюджету ЄС,
• запобігання порушенням митних і податкових норм,
• управління податком на додану вартість під час імпорту товару та управління акцизами,
• захист здоров’я громадян,
• боротьба з незаконною діяльністю у міжнародній торгівлі

Митний союз

Правове регулювання у сфері митної справи після вступу Словацької Республіки в ЄС суттєво змінилося, оскільки ця сфера переважно регулюється правовими нормами союзного права.

Це є результатом того, що ЄС заснований на основі Митного союзу, який включає в себе:

1. заборону мита на імпорт та експорт товарів між державами-членами,
2. заборону усіх видів зборів, які мають однакову дію, як мита,
3. заборону на мито фіскального характеру,
4. прийняття спільного митного тарифу щодо третіх країн.

Митний союз характеризує також загальна система митного оформлення товарів у торгівлі з третіми країнами (тобто країнами, які не є членами ЄС) та скасування регулярних перевірок на внутрішніх кордонах (тобто на кордонах між державами-членами ЄС).

Митний союз, який існує у межах ЄС, забезпечує єдину торговельну політику, захист внутрішнього ринку, громадян і території, захисту фіскальних інтересів ЄС і держав-членів. Інструментами для забезпечення виконання усіх цих цілей є:

1. митні формальності, тобто встановлені процедури і дії митних органів та зацікавлених осіб, які беруть участь в імпорті та експорті,
2. тарифні заходи – мита,
3. торговельно-політичні заходи.

Митне право

Основною правовою нормою митного права ЄС і правових систем держав-членів у галузі митної справи, в тому числі Словаччина, є постанова Європейського Парламенту та Ради (ЄС) № 952/2013 від 9 жовтня 2013 року, що встановлює Митний кодекс Союзу (надалі «Митний кодекс»), який у повному обсязі вступив у силу 1 травня 2016 року. Вищенаведена постанова замінила постанову Ради (EHS) № 2913/1992 від 12 жовтня 1992 року, що встановлює Митний кодекс Союзу, який вступив у силу 1 січня 1994 року. Разом з Митним кодексом також вступили в силу положення делегованої постанови Комісії № 2015/2446 та виконавчої постанови Комісії  № 2015/2447, які регулюють детальні правила реалізації Митного кодексу на практиці. Із наведеними законодавчиими актами,  які становлять основу митного права ЄС, було погоджено і словацький закон № 199/2004 Зб.з.  Закон про митницю та про внесення змін і доповнень до деяких законів в наступних редакціях (надалі «закон про митницю»).

Список тарифів на 2017 рік регулюється виконавчою постановою Комісії (ЄС) №2016/1821, яка змінює Додаток I до постанови Ради (EHS) № 2658/87 про митну та статистичну номенклатуру та про Єдиний митний тариф.

Постанова (ЄC) № 638/2004 Європейського парламенту та Ради від 31 березня 2004 року про статистику спільноти про торгівлю товарами між державами-членами регулює система статистичного спостереження (INTRASTAT), що дозволяє збирати, обробляти і надавати інформацію про товар, який є предметом торговельних операцій, що здійснюються між окремими державами-членами.

Митний кодекс Союзу

Новий Митний кодекс вніс зміни передусім у галузі спеціальних митних режимів. Сама назва «спеціальний митний режим» – поняття нове та включає у себе наступні митні режими:

1. митне складування,
2. вільні зони,
3. режим активної переробки,
4. pasívny zušľachťovací styk режим пасивної переробки,
5. транзит,
6. тимчасове використання,
7. кінцеве використання.

З цією зміною пов’язаний також факт, що застосування будь-якого спеціального митного режиму обумовлюється наданням гарантії за митний борг та митна служба після перевірки суб’єкту не зможе, незважаючи на з’ясовані факти, чи йдеться про надійний суб’єкт, відмовитися від надання гарантії.

У митному режимі «митне складування» товар, який не є товаром ЄС, може зберігатися під митним наглядом у приміщеннях або в інших місцях, схвалених для цього митного режиму митними органами. Митні склади можуть бути доступні для митного складування товарів для будь-кого (громадський митний склад), або для зберігання товару для власників дозволу на митне складування (приватний митний склад).

Держава-член може визначити частини митної території ЄС в якості вільних зон, а також визначити її точки в’їзду та виїзду. У вільних зонах можуть бути розміщені товари ЄС, а також товари, які не є товарами ЄС. Період, протягом якого товари можуть перебувати у вільній зоні – не обмежений.

Значна зміна стосується митного режиму «режим активної переробки», який уже не пропонує дві різні можливості, тобто систему повернення та систему відтермінування. З 1 травня 2016 року не можна застосовувати систему повернення.  Система відтермінування була об’єднана з митним режимом «переробка під митним контролем», що означає, що митний режим «активний безмитний рух» може бути припинений шляхом вивезенням безмитних продуктів, а також їх випуском у вільний обіг.

У межах митного режиму «режим пасивної переробки» дозволяється, щоб товар ЄС було тимчасово вивезено з митної території з метою проходження порядку переробки. Товар, який відповідно до дозволу, виданого митним органом, був допущений у митний режим «пасивний безмитний рух» може бути повторно імпортований протягом терміну, встановленого митним органом за дозволом особи, яка його експортувала або ж  за згодою власника дозволу також й інша особа. Для такого товару не можуть бути під час повторного імпорту застосовані часткове або повне звільнення від імпортного мита.

У митному режимі «транзит» відправлення і визначення основна процедура залишається незмінною. Випущено було тільки перелік чутливих товарів. Митні пломби є обов’язковими і вони повинні відповідати критеріям безпеки. Пункт відправлення повинен встановлювати для всіх видів товарів визначений маршрут, якщо зазначена митна служба або власник товарів у митному режимі вважає це за потрібне.

У митному режимі «тимчасове використання» товар, який не є товаром ЄС та має бути повторно експортований, може бути предметом спеціального користування на митній території ЄС. Це може бути товар з повним або частковим звільненням від імпортних мит.

У митному режимі «кінцеве використання» товари можуть бути випущені у вільний обіг зі звільненням від сплати мита або зі зниженою ставкою мита з причини їх спеціального використання. Власник дозволу зобов’язаний використовувати товари для цілей, зазначених для застосування звільнення від сплати мита або зниження ставки мита або передати цей обов’язок іншій особі відповідно до умов, зазначених у дозволі митною службою.

Митний нагляд

Поняття митного контролю визначається у ст. 5 ч. 27 Митного кодексу як діяльність, яка здійснюється митними органами в цілому, яка забезпечує дотримання митних правових норм і, в разі необхідності, інших положень, що застосовуються до товарів, що підлягають такій діяльності. Товар, який не є товаром ЄС знаходиться під митним контролем з моменту його в’їзду на митну територію до зміни його митного статусу. Таким чином, митний нагляд є складним правовим режимом, якому підлягають усі товари, що ввозяться на територію Словацької Республіки або транспортуються через неї. Крім того, він є поєднанням декількох видів традиційної митної діяльності, які доповнюють один одного.

Митний нагляд як сукупність заходів, організованих Фінансовим управлінням СР регулює Закон про митницю. Відповідно до цього закону товар, що перевозиться через кордон митної території ЄС, а також через кордон вільної зони підпадає на території Словацької Республіки під митний нагляд, а вирішальним правовим моментом для початку режиму митного контролю є перетин зовнішніх кордонів ЄС.

Відповідно до Закону про митницю митний нагляд здійснюють:

1. митні формальності,
2. митний контроль, включаючи контроль після випуску.
3. інші процедури митного органу відповідно до митного законодавства.