Програми розвитку та міжнародна співпраця, як частини культурного виживання організацій.
Східне узбережжя є громадською організацією, яка офіційно була створена у лютому 2009 року, але різні неформальні заходи під цією назвою почали створюватися ще в 2006 і 2007 роках. Формалізованість юридичного статуту була пов’язана з чіткішим уявленням про портфель заходів та планами залучення на їхню реалізацію ресурсів із суспільних фінансів, грантових та дотаційних схем.
«Східне узбережжя шукає, реставрує, створює, підтримує, покращує і дбає за “місцевий характер” міст і населених пунктів.» То був перший і до сьогодні актуальний візит молодих людей, які після закінчення навчання в інших містах і країнах повертаються в своє рідне місто Кошице, з метою використання набутих знань і досвіду, на покращення культурного і суспільного життя свого рідного міста. Наш досвід і знання ми почали стрімко використовувати за відповідною програмою у галузях архітектури, кіно, дизайну та філософії.
До 2013 року ми підготували майже двісті заходів, подій, акцій, в яких, разом з нами, співпрацювали близько тисячі людей і виступи могли бачити, чути і використовувати більш ніж дев’ятнадцять тисяч слухачів. Заходи, варіювалися від презентаційних вечорів Pecha Kucha Night, дискусійного форуму про життя у панельних мікрорайонах Forúm 13 поверхівок, шляхом організації лекцій, семінарів, досліджень, концертів аж до публікацій книг і записів, створення місцевих ігор. інтервенцій в громадських локаціях або зйомки відео. Для невеликої неструктурованої організації в постійному часовому та грошовому “ковзані” це був приємний обсяг і зміст для похвали, але ми відчували, спустошення та відсталість від встановлених ідей, зниження якості наших виступів і зменшення кількості залучених серед головних членів Східного узбережжя. Крім того, ми ніколи не мали свого власного простору, де ми могли б зосереджувати свою діяльність, до прикладу допомогти бюджету пропозицією створення свого власного бару або закусок.
Тому, навесні 2013 року, ми залучили до програми розвитку Escalator, який в Кошицях організувала некомерційна організація Košice 2013, яку ми знаємо сьогодні під назвою Creative Industy Košice.
Наші очікування були прості: з’ясувати, що ми робимо неправильно і крок за кроком виправляти це. Перед тим як увійти у програму, ми знали, що наша залежність від грантових схем і непостійних джерел фінансування є непостійними, а ще в 2012 році, ми різко зменшили кількість проектів, що залежали від грантів і загального розподілу грошей з державних коштів в річному бюджеті. Наш інтуїтивний підхід до тем і форм швидко і повністю вичерпався і, не зважаючи на кілька років активної роботи й сталих результатів ми не змогли перевищити межі й форму несталої зароджуючи організації та її формування.
Нашим наставником був Санді Фіцджеральд, досвідчений і поважний культурний оператор з Ірландії, відомий зі свого часу у колах міжнародної мережі незалежних культурних центрів Trans Europe Halles (TEH).
Ключовими моментами нашої участі у програмі Escalator в 2013 році був аналіз поточного стану організації та її порівняння зі створеним баченням, візит з метою навчання у Таллінні та вступ Східного узбережжя до мережі Trans Europe Halles.
Аналіз підтвердив наші припущення, що ми працюємо за для вирішення багатьох проблем з малою кількістю залучених людей. Другу половину 2013 року по програмі Ескалатор, ми приділяли свою увагу сортуванню та аналізу заходів, які ми раніше організовували. Велику частину заходів, подій та акцій, з того часу, ми перестали робити. Завдяки цьому, ми звільнили комунікацію, фінансову та часову потужність для більш складних проектів, пошуку відповідних партнерів за кордоном, а організацію, поступово, почали перетворювати на об’єкт із зосередженням на міських дослідженнях.
Навчальна поїздка до Таллінна і вступ до мережі Trans Europe Halles на TEH зустрічі в Марселі це дві різні форми міжнародної співпраці. У Таллінні ми зустрілися з декількома організаціями, які також приділяли увагу тим же тематикам ,що і на Східному узбережжі. Їх міжнародні контакти уважно стежили за родством у галузях або регіонах і мали білатеральну та мультилатеральну форму проектів, яке змінювалися відповідно до потреб. Trans Europe Halles, з іншого боку, періодично розширює число своїх членів, з яких переважна більшість має свій власний простір з правильною програмою, що складається в основному з культурних заходів. Члени між собою, інтенсивно обмінюються знаннями та досвідом і приймають участь у спільних проектах. Від обох моделей ми намагалися взяти найкращі деталі і об’єднати їх для своїх потреб.
До програми Escalator ми були запрошені знову в 2014. Два роки ми використали для того, щоб інтенсивніше здобути знання і розуміння про управління організацією, фінансове та стратегічне планування, ми намагалися розширити ці можливості серед якомога більше членів Східного узбережжя. Ми вирішили дуже важливе питання про те, чи претендувати на окремий простір з щоденною програмою чи ні. З цією метою, ми поїхали на семінар Creative Strategies of Sustainability у центральну частину Берліна Уфу. З ментором Санді Фіцджеральдом ми дійшли до спільного вирішення питання по догляду за майном і виробничою програмою, яка б нас знову могла відвернути від нашого сталого наповнення – міських досліджень. Таким чином, у нас є план на будівництво власного простору,яке відкладається на невизначений термін.
Практичні результати програми розвитку Escalator почали реалізовуватися вже в 2014 і 2015 роках. Річний бюджет Східного узбережжя від того періоду складає лише дві п’ятих з доходів від державних коштів. Більшу частину отримують власні ресурси, шляхом створення продуктів і наданням послуг.
У 2015 році ми взяли участь у двох міжнародних проектах.
Основним завданням першого з них, під назвою Creative Spaces, який тривав двадцять чотири місяці, було проаналізувати умови неформальних груп молоді до двадцяти п’яти років, за допомогою яких можна було б створювати власні міста та простір для творчого контенту. Це була спільна робота між дев’ятьма організаціями з усієї Європи. Східне узбережжя за межами співпраці також сприяла ємності для документування відео та дизайн кінцевих результатів проекту.
Другий проект Viablity 2.0 є програмою розвитку для керівників місцевих громад та організовує його Prague Via Foundation (Пражська “Фундація Віа”). Проект тривав вісімнадцять місяців та об’єднав шістнадцять представників організацій з країн Центральної та Східної Європи. Завдяки цьому проекту, Східне узбережжя знайшло партнерів у Варшаві й Празі, з якими ми в грудні 2016 року розпочали працювати над розробкою нового проекту Nemiseta, метою якого була використання громадського простору в містах.
Сьогодні, після трансформації організації, ми можемо чітко визначити нашу робочу зону. Східне узбережжя приділяє увагу дослідженням і розвитку громадських просторів, громадського життя і активного громадянства в Кошицях та його околицях. Для досягнення цих цілей, використовують різні інструменти – презентаційні форми, публікаційну діяльність та інтервенційні заходи. Від формування першого бачення пройшло вісім років. Бачення залишається актуальним, але його ефективне наповнення можливо і тепер, після багатьох спроб і помилок, і, зокрема, завершення двох програм розвитку.
Програми розвитку і, зокрема, міжнародна співпраця та
структурування є необхідною частиною виживання і подальшого розвитку форм та розмірів організації, яку має Східне узбережжя.
Додати коментар