експертні статті

Транспорт та інфраструктура

Транспорт є однією з найважливіших частин третинного сектора. З огляду на те, що Словаччина знаходиться на важливому перехресті економічних шляхів і є транзитною країною, постійно підвищуються вимоги щодо якості інфраструктури, організації всіх видів транспорту і найшвидше та найбільш послідовне поєднання всіх регіонів Словаччини.

У Словаччині є 35 аеропортів, які надають міжнародні та внутрішні рейси. Міжнародні рейси забезпечує аеропорт М. Р. Штефаніка в Братиславі, Аеропорт Кошіце, Аеропорт Попрад – Татри, Аеропорт Сляч, Аеропорт Пьештяни і Аеропорт Жиліна. Наступним типом є військові аеропорти (Малацкі, Прешов) і непублічні аеропорти (наприклад, Бідовце, Голіч, Ражняни) або аеропорти, призначені для повітряних робіт (наприклад, Ождяни, Дрєновец, Ганіска, Зборов …).

Аеропорт М. Р. Штефаніка – Аеропорт Братислава, АТ (BTS), розташований в 9 км від центру Братислави, в районі Братислава – Ружінов. Цей аеропорт є найбільшим і найбільш завантаженим в Словаччині. Середньорічний трафік приблизно 1,5 мільйона пасажирів і характеризуються найбільшою кількістю міжнародних сполучень. Пропонує 30 регулярних рейсів до 15 країн, 29 міст і різних місць відпочинку (наприклад, до Таїланду, Шрі-Ланки чи на Мальдіви).

З 30 запланованих рейсів, 19 рейсів забезпечує авіакомпанія Ryanair (наприклад, Афіни, Брюссель, Лондон, Мадрид і Рим, а в сезон з квітня по жовтень, наприклад, Малага, Корфу, Париж, Трапані). Два рейси забезпечує компанія Чеські авіалінії (Прага, Кошице), по одному рейсу компанії Победа (Москва), Flydubai (Дубай) і Wizz Air (Скоп’є). Сезонні та чартерні рейси забезпечує авіакомпанія Smartwings.

Аеропорт Кошице – Аеропорт Кошице, АТ, розташований в 6 км від міста Кошице в районі Кошице-Барца, є другим за величиною аеропортом в Словаччині. У 2016 році було перевезено 436,696 пасажирів. З Кошиць літає 9 регулярних рейсів, також є сезонні та чартерні рейси. Пасажири можуть скористатися послугами Чеських аероліній (рейси до Братислави, Києву, Праги і Варшави), Wizz Air, (Брістоль, Лондон, Шеффілд), Turkish Airlines (Стамбул) і Austrian Airlines (Відень). У межах сезонних рейсів перевозить пасажирів компанія Smartwings в Бургас, на Іракліон чи Родос.

Словаччина входить в число європейських країн з найбільш розвиненим внутрішнім автобусним сполученням. В межах внутрішнього транспорту діють транзитні, приміські лінії та лінії громадського транспорту. Одним з найвідоміших постачальників громадського автобусного транспорту є компанія Slovak Lines (колишній SAD Братислава), яка забезпечує регулярні приміські, міжміські та міжнародні сполучення. Надає регулярні послуги на 42 приміських маршрутах, 3 міжміських внутрішніх маршрутах і на 9 міжнародних маршрутах. До наступних перевізників належать, наприклад, SAD Банська Бистриця, SAD Прешов, Eurobus (колишній SAD Кошице), або SAD Жиліна. Лінії громадського транспорту можна знайти в кожному більшому місті Словаччини.

Міжміські автобусні рейси забезпечує ряд приватних компаній, таких як Eurolines – міжнародна асоціація, яка об’єднує понад 30 європейських перевізників, членом цієї словацької асоціації є Slovak Lines, яка забезпечує сполучення з десятком європейських міст (наприклад, Амстердам, Відень, Франкфурт, Лондон, Будапешт…). Іншим постачальником міжнародного транспорту є, наприклад, Student Agency, яка забезпечує транспортне сполучення з 14 європейськими країнами – наприклад, Німеччина, Австрія, Швейцарія, Італія або Угорщина.

Автобусне сполучення з Україною забезпечують приватні перевізники. З Кошиць можете дістатися до Ужгороду (регулярні рейси Кошице – Ужгород, Eurobus) до Мукачева (Кошице – Мукачево, FlixBus). Транзитні рейси Прага – Кошице – Ужгород – Мукачево і назад, а також Злін – Краків – Львів – Кошице забезпечує також приватний перевізник (Leo Express). Пряме автобусне сполучення з Братислави або Кошиць до Києва не працює.

Мережа залізниць Словаччини, з протяжністю понад 3600 км та щільністю 74 км на км2, з’єднує більшість словацьких міст. Державним залізничним перевізником є АТ Залізничне товариство Словаччини, яке забезпечує внутрішні перевезення (InterCity поїзди, пасажирські поїзди, швидкісні поїзди) та міжнародні перевезення (SuperCity тa EuroCity). Приватними перевізниками є ,наприклад, RegioJet та LeoExpress (внутрішні та міжнародні перевезення).

В Словаччині є регулярне залізничне сполучення Братислава – Київ (кожен робочий день) із зупинками в Кошице, Мукачеві та Львові. З Кошиць може дістатися в Україну регулярним, щоденним сполученням по маршруту Прага – Київ.

Загальна протяжність наземних комунікацій в Словаччині складає більше 40 000 км (дороги і місцеві комунікації). Частиною наземних комунікацій є шосе (463 км в 2015 році), швидкісні комунікації (264 км в 2015 році) і шляхи I, II. і III класу (3302 км, 3615 км і 10360 км).

Мережа магістралей Словаччини складається з чотирьох шосе. D1 – найбільше і найдовше шосе, протяжністю від Братислави до кордону з Україною, D2 – з’єднує кордон Бродске (кордон з Чехією) з кордоном Чуново на кордоні зі Словаччиною і Угорщиною, D3 – частково введене в експлуатацію шосе довжиною 60,8 км, яке з’єднає, після завершення, Жиліну і перетин кордону з Польщею Скаліте, та шосе D4, яке після завершення утворить зовнішню кільцеву дорогу навколо Братислави, з’єднає прикордонні переходи Яровце і Девінська Нова Вес.

 

Карта мережі автомагістралей (2017)

 

За використання автомагістралей і швидкісних доріг оплачується внески у вигляді дорожніх марок. З 2016 року замість паперових дорожніх марок використовуються електронні марки, які можуть бути десятиденні, місячні і річні. Ціни в 2017 році для транспортних засобів 3,5 тон становить 10 євро за десятиденну марку, 14 євро за місячну і 50 євро за річну марку.

У Словаччині є обов’язковим дотримуватися цілоденного підсвічення фарами. Обов’язковою є наявність дитячого авто – крісла при перевезенні дітей  ростом до 150 см і віком до 12 років. Частиною обов’язкового обладнання для транспортних засобів категорії М1 є трикутник попередження, аптечка першої допомоги, захисний одяг (жилет) і карта першої допомоги. Обмеження швидкості в селі становить 50 км на годину, за межами села 90 км / год, на автомагістралях і швидкісних дорогах 130 км / год.

Водний транспорт в Словаччині знаходиться на річці Дунай, яка є найважливішою внутрішньою водною транспортною артерією. Поєднує Братиславу, Відень і Будапешт а через канал Дунай-Рейн-Майн пов’язує Північне море з Чорним морем. Туристи шукають круїзні рейси по Братиславі, чи до замку Девін. Для водного транспорту використовуються також річки Ваг і Бодрог, інші водойми використовуються для прогулянкових і технологічних суден.

Словаччина, що стосується  трубопровідного транспорту, належить до розвинених країн – має добре розвинені інженерські мережі, газифікацію завершену більш ніж на 80%, а через її територію ведуть два нафтопроводи: Дружба і Адріа.

Нафтопровід Дружба є найдовшим нафтопроводом у світі, з загальною довжиною понад 50 тисяч кілометрів. Бере свій початок в російській Самарі і проходить через територію Білорусі, Німеччини, Польщі, України, Угорщини, Словаччини і Чехії. На територію Словаччини потрапляє на кордоні з Україною і через 5 насосних станцій (Будковце, Молдава над Бодвоу, РімавскаСобота, Шагі – Тупа, Бучани) рухається на територію Чеської Республіки. Після розпаду СРСР була утворена Російська компанія Транснефть, яка експлуатує нафтопровід Дружба до сьогодні. Транспортні потужності нафтопроводу Дружба на території Словаччини становлять близько 20 мільйонів тон нафти щорічно.

Другим нафтопроводом є початкова гілка нафтопроводу Дружба – нафтопровід Адріа, який був побудований в 1962 році. Бере свій початок в хорватському порту Омішаль, проходить через Угорщину (Százhalombatta) і потрапляє до словацької насосної станції в місті Шагі. У 2011 році він пройшов велику реконструкцію з метою підвищення її пропускної здатності, яка в даний час досягає понад 6 мільйонів тон нафти щорічно. Нафтопровід Адріа служить додатковим джерелом нафти і головним резервним маршрутом в разі втрати або скорочення поставок російської нафти по нафтопроводу Дружба.

Система нафтопроводів в Словаччині належить і управляється компанією Transpetrol. Найбільшим замовником словацького перевізника є компанія Slovnaft, яка в 2015 році обробила в своєму НПЗ в Братиславі 5,93 мільйона тон нафти.

Газопровід Братство є частиною великого газопроводу, який був побудований в 60-х роках минулого століття для забезпечення промислових підприємств в Братиславі та інших містах Західної Словаччини дешевою енергією, а також є першим транзитним газопроводом через територію Словаччину до Австрії. Тепер належить до газорозподільної мережі АТ SPP – дистрибуція. У 2014 році компанія Eustream переправила (дочірня компанія SPP) більше 46 мільярдів кубічних метрів природного газу.