експертні статті

Правові основи підприємництва

Основний Кодекс, який регулює сферу комерційного права і умови ведення підприємницької діяльності в Словацької Республіки, є Закон № 513/1991 Код. Комерційний кодекс, з наступними змінами та доповненнями (далі «Комерційний кодекс»), який систематично розділений на чотири частини. Комерційний кодекс містить правила комерційних компаній, кооперативів, комерційні зобов’язання, в тому числі різні види договорів, але також регулює Комерційний реєстр, підприємницьку діяльність іноземців чи економічну конкуренцію.

Загальні умови підприємництва у Словацькій Республіці

Підприємництвом, відповідно до Комерційного кодексу, вважається систематична діяльність, здійснювана самостійно підприємцем від свого імені і під свою відповідальність з метою отримання прибутку. Тільки діяльність, яка виконує вищевказані функції може бути класифікована як підприємництво.

Комерційний кодекс визначає чотири групи підприємницької діяльності, а саме:

а) особа, зареєстрована в Комерційному реєстрі (особливо комерційні компанії та кооперативи),

б) особа, яка здійснює свою діяльність під торговою ліцензією,

в) людина, яка працює на основі, іншої ліцензії, крім торгівельної, відповідно до спеціальних правил (наприклад, вільні професії як : ветеринари, податкові консультанти, адвокати, Також сюди відносяться банки, страхові компанії, дилери з цінних паперів та ін.),

г) фізична особа, яка здійснює виробництво сільськогосподарської продукції та зареєстрована відповідно до спеціального положення. (ці люди діють відповідно до Закону № 105/1990. Код. про приватне підприємництво, внесені до спеціальних реєстрів, які веде муніципалітет).

Для регулювання, Торговий кодекс  спирається на Закон про підприємництво, який регулює умови малого підприємництва. Відповідно до Закону про підприємництво – підприємництвом вважається така систематична діяльність, яка проводиться самостійно, від свого імені, на свою власну відповідальність, з метою отримати прибуток на умовах, встановлених Законом про підприємництво. Закон також містить негативне визначення, тобто те, що не вважається підприємництвом.

Міністерство юстиції регулярно оновлює список, так званих, вільних ремесел, мова йде про  перелік діяльностей, на виконання яких не потрібний спеціальний дозвіл, необхідно тільки виконати загальні умови, встановлені Законом про підприємництво. Виконавцем ремесла може бути фізична особа, яка досягла 18-річного віку, є правоздатною та бездоганною, а також юридична особа, у випадку якої, ці умови виконуються фізичною особою, яка є офіційним органом.

У підприємницькій діяльності іноземця або філії іноземної юридичної особи, повинен відповідати таким умовам керівник підприємства або керівник філії іноземної юридичної особи.

На виконання інших діяльностей вже потрібен спеціальний дозвіл, підтвердження кваліфікації, записи в спеціальному журналі і виконання інших умов, встановлених Законом про підприємництво (напр., промисли і ремесла) або спеціальним законодавством.

До основних ознак кожного підприємця належать, в основному, найменування фірми та адреса. Ці дані, крім інших (персональний ідентифікаційний номер, реєстраційний номер в реєстрі, юридична форма) показує підприємець в офіційних повідомленнях, на всіх документах і на веб-сайті, якщо має його.

Адресою юридичної особи та адресою фізичної особи, є місце, яке внесене до Комерційного реєстру, реєстру ведення підприємництва або іншого реєстру, як місце знаходження або місце підприємницької діяльності.

Назва компанії являє собою назву підприємця, під яким він здійснює підприємницьку діяльність. Закон не визначає, що має утворювати основу торговельної назви, воно залишено за підприємцем, але визначає основні критерії, які слід брати до уваги при формуванні фірмового найменування. Назва компанії не повинна плутатися з торговою назвою іншого підприємства і не має створювати помилкове враження про підприємця або предмет його діяльності. Торгівельним найменуванням фізичної особи є її ім’я та прізвище, а також може включати в себе додаток, який буде відрізняти підприємця або вид його діяльності (напр., Йозеф Новак, Йозеф Новак – покрівельні матеріали). Торгівельна назва бізнес-компаній, асоціацій та юридичних осіб, які вводяться в комерційний реєстр завжди містять назву, під якою вони зареєстровані в торговому реєстрі. Торгівельне найменування юридичної особи, яке не вписується в комерційний реєстр, є назва, під якою вона була створена. У разі юридичних осіб, вона включає в себе додаток з визначенням правової форми (напр., Опал ПТ).

Комерційний реєстр і Торговий реєстр

Торгівельний та комерційний реєстр є найбільш експлуатованими записами в зв’язку з виконанням підприємницької діяльності. Законодавче врегулювання цих реєстрів міститься в законі № 455/1991 Код. про торгівлю (Закон про торгівлю) з наступними змінами та доповненнями і в законі № 530/2003 Код. про торговий реєстр і про внесення змін до деяких законів, з наступними змінами та доповненнями.

Комерційний реєстр це загальнодоступний список законодавчо встановлених даних, який включає в себе збір документів. Запис, зміну, видалення даних з Комерційного реєстру виконують, так звані, реєстрові суди, якими є окружні суди на місці крайського суду, для юридичних осіб, які мають зареєстрований офіс в районі даного крайового суду. Реєстровими судами є : Окружний суд в місті Банська Бистриця, Окружний суд Братислава I, Окружний суд Кошице I., Окружний суд Нітра, Окружний суд Прешов, Окружний суд Тренчин, Окружний суд Трнава, Окружний суд Жиліна.

Торговий реєстр містить набір даних про підприємців визначених Законом про підприємництво. Запис, зміну, видалення даних виконують районні органи влади через інформаційну систему підприємництва, яка знаходиться у веденні Міністерства внутрішніх справ Словацької Республіки.

Підприємницька діяльність іноземця

Іноземні особи можуть вести підприємницьку діяльність на території Словаччини в тих же умовах і в тій же мірі, як і словацькі особи, якщо інше не передбачено законом. Відповідно до Комерційного кодексу, іноземною особою вважається фізична особа, яка проживає за межами Словаччини, або юридична особа, розташована за межами Словацької Республіки. Про підприємницьку діяльність іноземної особи на території Словацької Республіки можна говорити у тому випадку, коли на території Словацької Республіки розміщене її підприємство або філія.

Іноземні особи обов’язково вносяться до реєстру. Право на ведення підприємницької діяльності іноземцем на території  Словацької Республіки виникає днем реєстрації підприємства або філії в комерційному реєстрі і припиняється датою випису з нього. Вимога реєстрації не поширюється на фізичних осіб, які ведуть підприємницьку діяльність на території Словацької Республіки, які вносяться до комерційного реєстру, якщо проживають в якійсь з держав-членів Європейського Союзу або Організації економічного співробітництва і розвитку. Іноземна особа може з метою ведення підприємницької діяльності взяти участь в створенні, стати партнером або членом словацької юридичної особи, або створити її сама.

Іноземна особа, подібно як і словацькі підприємці, зобов’язана вказувати свої основні дані (назва компанії, юридична адреса або місце знаходження, організаційно-правова форма та ідентифікаційний номер, якщо такий є, індикація реєстра, який зареєстрував підприємця і реєстраційний номер) на своїх ділових документах і в офіційних контактах. Крім того, вказує позначення іноземного торгового реєстру або інших записів, до яких вона записана, і вказівку на запис в реєстрі або записах, поки закон держави, яким керується, передбачає таке зобов’язання.